ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які породи називаються глинистими?

2. На які три групи поділяються глинисті породи?

3. Який мінеральний і хімічний склад глинистих порід?

4. Як проводиться мікроскопічне вивчення глинистих порід?

5. Які фізико-хімічні властивості характерні для різних за мінеральним складом глинистих порід?

6. За якими оптичними властивостями визначаються різні за мінеральним складом глинисті породи?

7. В яких фаціальних умовах формуються глинисті породи?

8. Яке практичне значення мають глинисті породи?


ЛЕКЦІЯ №13

КАРБОНАТНІ ПОРОДИ

Карбонатні породи після глинистих і піщано-алевролітових належать до найбільше поширених. Вони складають 15-20% від загальної маси осадочних порід.

Головними мінералами серед них є кальцит (СаСО3) і доломіт [CaMg](Co3)2, які складають породу більше, ніж на 50%. Крім того, в значних кількостях у породах можуть бути присутні арагоніт, магнезит, сидерит, а також глинистий матеріал, уламкові зерна піщаної та алевритової фракцій, обвуглена органічна речовина, аутигенний кварц і халцедон, оксиди і сульфіди заліза, сульфати та інші компоненти.

Найбільше поширення серед карбонатних порід мають вапняки, доломіти, крейда, мергелі і змішані вапняково-доломітові породи.

Одна із класифікацій карбонатних порід наведена в таблиці 13.1.

Вапняки – найбільше поширені карбонатні, головним компонентом яких є кальцит. Домішками у вапняках можуть бути доломіт, магнезит, глини, піщаний матеріал та інші.

Забарвлення вапняків різноманітне, але переважають світло-сірі, майже білі кольори з жовтим, бурим, темним відтінками.

Структура порід визначається їх генезисом і з огляду на це виділяють органогенні, біоморфні, детритові, шламові, зернисті, уламкові та інші структури.

Текстури у вапняків різноманітні. Первинні структури – стилолітові, сутурні і досить рідко – фунтикові.

За фізичними властивостями вапняки бувають дуже міцні, щільні і, навпаки, слабоміцні, пористі, нещільні.

За генетичними ознаками виділяють три підгрупи вапняків біогенні, хемогенні та уламкові.



Біогенні (органогенні) вапняки мають широке розповсюдження., починаючи з палеозойського періоду. Вони складаються більше ніж на ___% з кальцитових, рідше


Таблиця 13.1 – Класифікація карбонатних порід (за С.Г. Вишняковим)

Вміст CaMg(CO3), % Порода ряду доломіт-вапняк Вміст CaCO3, % Порода ряду вапняк-глина Вміст глини, %
0-5 Вапняк 95-100 Вапняк 0-5
5-25 Вапняк доломітистий 75-95 Вапняк глинистий 5-25
25-50 Вапняк доломітовий 50-75 Мергель 25-50
50-75 Доломіт вапняковий 25-50 Мергель глинистий 50-75
75-95 Доломіт вапняковистий 5-25 Глина вапняковиста 75-95
95-100 Доломіт 0-5 Глина 95-100


арагонітових черепашок, закам’янілих водоростей, складених кальцитом. Крім того, у вапняках присутній значний вміст хемогенного кальциту, а також уламковий та глинистий матеріал, органічні речовини.

У складі біоморфних вапняків спостерігаються добре збережені черепашки та інші організми зцементовані кальцитом різної структури. Розмір органічних залишків від часток міліметра (форамініфери, остракоди) до декілька сантиметрів (гастроподи, пелециподи інші). Крупні залишки фауни легко виявляються візуально, а дрібні – точно описуються під мікроскопом. За видовим складом організмів встановлюють назву біоморфних вапняків, наприклад, коралові вапняки та інші. Якщо в породі присутні декілька видів фауни у значній кількості, то вона носить подвійну назву, наприклад: гастроподовофорамініферовий вапняк, підкреслюючи при цьому перевагу форамініфер. Структура таких вапняків органогенна, прирівняна до уламкових порід залежно від розміру органічних решток, наприклад, органогенна псефітова, псамітова і т. д., текстури – масивні, шаруваті.

Біогенно-уламкові (органогенно-уламкові) вапняки – це породи, які складені уламками та осколками черепашок та інших скелетних організмів, зцементованих хемогенним каль цитом. Структура порід від грубо- та крупно- до тонкозернистої органогенної. Розмір зерен цементуючого кальциту зростає з глибиною за рахунок його перекристалізації від мілкозернистого до крупнозернистого. Ступінь подрібнення мінеральних органогенних решток різний, тому їх поділяють на дві підгрупи: детритові, складені уламками >0,1 мм, і шламові, складені уламками, дрібнішими 0,1 мм. За детритом інколи можна встановити видовий склад організмів, а за органогенним шламом цього практично зробити не можна.

Біогенно-уламкові карбонатні породи утворюються за рахунок матеріалу перенесеного течіями і хвилями, тому уламки скелетних організмів розміщені часто орієнтовано і структури в них шаруваті.


1152766419621072.html
1152818893520340.html
    PR.RU™